Калуський «Список Шиндлера». Епізоди 5-8
11 січня 1947 р. у с. Хриплин енкаведистами був затриманий у бункері Микола Ількович Яковишин, 1922 р. н., уродженець с. Хриплин Лисецького району. Правоохоронні органи інкримінували затриманому роботу в німецькій поліції (охороняв залізничний міст в м. Ходорові Львівської області), а також спротив радянській владі у складі сотні УПА «Хмари».
М. Яковишин отримав в УПА псевдо «Збуй» і, згідно з матеріалами кримінальної справи, брав участь у липні 1946 р. в обеззброєнні винищувального батальйону в с. Чукалівка, а 18 жовтня 1946 р. підрозділ «Хмари» розправився з сільським головою Чукалівки (у «звіті Станіславського обкому КП(б)У про підсумки бойової діяльності винищувальних батальйонів» ще повідомлялося про забрану зброю).
Цікаво, що напад на яструбків засвідчив, наскільки крихкою була підтримка радянської влади серед місцевого населення. Так, під час обеззброєння винищувального батальйону його начальник запевняв упівців, що «яструбки нікого не видали і не винні у тому, що ви страждаєте».
За результатами слідства військовий трибунал засудив п. Миколу Яковишина до 20 років виправно-трудових таборів з поразкою у правах на 5 років і конфіскацією майна. 24 серпня 1956 р. строк ув’язнення було зменшено до 12 років.
Могили вояків УПА з с. Хриплин
Більше того, матеріали касації свідчать, що арештованого Миколу Яковишина жорстоко били під час допитів, позбавляли сну, не дозволяли отримувати продуктові передачі. Упівець переконував, що він не підписував ніяких протоколів допиту і міст в Ходорові охороняв як залізничник, а не поліцай (останній факт підтверджено експертизою форми звинуваченого). Постраждали і родичі ув’язненого: батька з донькою виселили на Сибір, а брата убили як упівця.
Однак найсумнішим є навіть не те, що п. Яковишина на початку 90-х рр. ХХ ст. не реабілітували, а те, що в колективній пам’яті села повстанець до сьогодні зберігся як зниклий безвісти.
Сергій Адамович, Лілія Щербін
Джерело: gk-press.if.ua
