На двох стільцях: Голова сільради – станичний ОУН
З приходом нацистів на територію Прикарпаття у 1941 р. розпочалися гоніння на єврейське населення краю, і уже до кінця березня 1942 р., за даними Л.Соловки, в області було знищено біля 40 тис. євреїв. Подібна ситуація склалася і в с. Ферескул (тепер с. Черемошна) Жаб’євського району, де за вказівкою нацистів було знищено 20 євреїв.
Команда знищувати євреїв у Ферескулі надійшла влітку 1941 р., участь у вбивствах брали 7 поліцаїв, які потім і пограбували майно вбитих односельчан (взяли оплату за роботу): хто отримав корову, а хто вдовольнився 15-20 кг кукурудзи. Українські поліцаї вбили 11 євреїв-односельців (родини Лебель, Марморош, Фейгер, Шренцель), а вирятувався, імовірно, лише Янкель Шренцель (пізніше його бачили живим), який умів добре плавати.
Нещасних євреїв під час повені вночі, 3 липня 1941 р., вивели до Черемоша, силою змусили заходити в річку та розстрілювали. Одні топилися, інші падали від куль, а їх «трупи тут же підхоплювала ріка і відносила…». Свідки розстрілів згадують, що якийсь єврейський хлопчик кричав перед смертю: «Я маленький, нічого не винний, не бийте, не бийте, не бийте». Жалібно просилась також якась жінка. Два поліцаї відмовилися стріляти і втекли, а інші вчинили злочин. Натомість уже на допитах в МДБ під час слідства поліцаї стверджували, що заледве не врятували життя своїх жертв, бо лише «перевели євреїв через Черемош на Румунію, а стріляли лише кілька разів…».
За результатами слідчих дій, винні у вбивствах євреїв були засуджені строком на 15 і 20 років каторжних робіт з поразкою в правах на 5 років та конфіскацією майна, 22 травня 1949 р. касаційні скарги поліцаїв були відхилені, і їх визнали обґрунтовано засудженими.
Ми описали цей важкий епізод української історії, бо вважаємо, що зрілість нації визначається здатністю говорити про складні сторінки національної історії і тих її представників, які були злочинцями.
Сергій АДАМОВИЧ, Роман КОБИЛЬНИК
