Що варто очікувати від шостого президента України
Проведення поступовцями нещодавно круглого столу на тему «Безробіття в Івано-Франківську – проблема, що не вирішується» висвітлила складні питання ринку зайнятості в місті й Україні. Так, з одного боку ми бачимо масову трудову міграцію українців за кордон, а з іншого – роботодавці скаржаться на брак висококваліфікованих фахівців.
Підприємці сьогодні вже вголос говорять про бажання запрошувати до себе китайців чи емігрантів з інших країн. А як же інакше, вільний рух капіталів та трудових ресурсів в умовах глобалізації. Свою позицію бізнес мотивує низькою якістю випускників системи професійно-технічної освіти і неможливістю забезпечити високий рівень зарплатні для українців.
Не будемо вже згадувати про систему вищої освіти в країні, яка випускає людей з дипломами, що одразу стають клієнтами візових центрів і виїжджають на заробітки за кордон, де працюють зовсім не за фахом.
Здається, що значне послаблення національної валюти мало б підвищити конкурентоздатність українських товарів на зовнішніх ринках і сприяти створенню нових виробничих потужностей в Україні. Одначе підприємці в умовах курсової нестабільності гривні, податкового тягаря, глибокої соціально-економічної і політичної кризи та війни на Сході України заледве утримують власний бізнес на плаву і практично неспроможні створювати нові робочі місця.
Безумовно, наша країна не першою стикнулася з проблемою безробіття, і ще з часів Великої депресії 1932-1933 рр. світ напрацював шляхи вирішення криз на ринку зайнятості.
Так, органи центральної влади в Україні в умовах кризи мали б зменшити податковий тягар для роботодавців, забезпечити курсову стабільність національної грошової одиниці та поширювати пільгове кредитування для виробничників, а фінансову допомогу зарубіжних партнерів спрямовувати не на проїдання, а в інвестиційні проекти. Крім того, народним депутатам України необхідно напрацювати законодавчі зміни, для початку перехід роботи Центрів зайнятості від пасивного соціального захисту безробітних до активного з ціллю стимулювання їх до працевлаштування.
Оскільки Івано-Франківська область входить в четвірку областей, де наймолодше за віком населення, то зусилля обласної влади мають бути спрямовані на навчання молоді підприємництву, що дозволить покращити ситуацію на ринку зайнятості в області.
У свою чергу Івано-Франківській міськраді та структурам міськвиконкому необхідно подбати про сприятливе політико-правове середовище для роботи середнього і малого бізнесу, що забезпечує питому вагу зайнятості населення. Органи місцевого самоврядування також повинні підтримувати місцевого виробника за умови рівних конкурентних пропозицій. Управлінню освіти та науки в умовах кризової відсутності фахівців робітничих спеціальностей треба провести моніторинг якості та затребуваності професій, яких навчають заклади профтехосвіти Івано-Франківська.
Не можуть залишитися осторонь проблеми безробіття і профспілкові організації, які повинні боротися за підвищення рівня зарплат та інших соціальних виплат. Якщо ж ми спільними зусиллями влади і суспільства не покращимо ситуацію на ринку праці, то уже завтра навіть у візових центрах та фірмочках, що допомагають з закордонними паспортами, зникне потреба. У країні залишаться лише пенсіонери і чиновники…
