Поступовий гурт франківцівПоступовий гурт франківців
Поступовий гурт франківців
Громадська організація
  • Головна
  • Про нас
  • Проекти
  • Акції
  • Блоги
  • Контакт
Menu back  

На чужині снився бузок

Сім’ю Ганни Михайлівни Бабак (Михайлів), яка народилася 28 січня 1944 року в с. Підлужжя Тисменицького району, вивезли на Сибір, бо дідусь не хотів вступати до колгоспу, казав: «Ще подивимося».

Уся родина, в якій, крім батьків Ганни, були ще дідусь з бабусею і молодший брат Михайло (1948 р.н), потрапила в останній вивіз 18 жовтня 1950 року. Вночі червоні активісти постукали у вікно і почали кричати: «Вставайте і збирайтеся до Сибіру».

Було холодно, більшовики не давали зібратися. До депортації родина не була готова, хоча у той час дехто заздалегідь сушив сухарі, готував одежу, забивав худобу. Дозволили взяти найнеобхідніше: одяг і трохи харчів (муки, кукурудзи й олії). Частину речей залишили у сусідки, щоб та потім прислала з передачею. Всі плакали і нарікали на долю.

З мамою перед виселенням, липень 1950 р.

Спочатку родину привезли в сільраду. Там виявилося, що батька в списках на депортацію нема, але ніхто не хотів з тим розбиратися, лише нагадали Михайлівим про діда, який не хотів йти до колгоспу. Коли всіх позвозили, то на другий день відправили відкритими вантажівками до пересильного табору в селище Брошнів, де вони пробули ще два місяці.

Виселенців розмістили на величезній території, яка у два ряди була обвита дротами, оточена вежами, на яких вартували озброєні солдати, і куди була підведена залізнична колія. Було ще якесь величезне приміщення, ніби хата-читальня зі сценою. Як згадує п. Ганна, поселили їх в окремих комірчинах – таких завеликих, як купе у поїзді, а спали люди на нарах і на землі. На ніч бараки закривалися. Сморід від параші був дуже сильний.

Давали там їсти якусь баланду, і вони б не вижили, якби родичі та сусідка не привозили провіант з села, а мама не продавала одяг. На обід привозили бочку з чимось, що називалося борщ (мутна рідина з кількома картоплинами, трошки крупи, волокна конини). Дворічний братик заслаб, застудився, мав ґулі по тілі, які йому різали, пересипали, щоб вошей не було.

Були люди, які намагалися втекти з табору. Якось п. Ганна почула постріл, пробудилась, а мама каже: «Не кричи, мабуть, вбили Михайла, нашого сусіда». А вранці всіх під конвоєм погнали до огорожі дивитися на вбитого, який прямо на огорожі між дротами лежав. А він, як згадує п. Бабак, «був красивий, як бог». Там багато людей вмирало…

Згодом виявилося, що Михайлова наречена Варвара передала йому гроші, якими той підкупив охоронця. Мати Михайла ще попереджала, що їй снився поганий сон, і просила не втікати. Але той таки вирішив втілити свій намір. Сталося так, що один охоронець взяв у нього гроші, а другий – застрелив «при спробі втечі». Ганна постійно думає, де ж ховали мертвих у Брошневі?

Під Новий рік сім’ю Михайлівих разом з іншими виселенцями повантажили у вагони і повезли… Було дуже холодно і весь час хотілося їсти. Хто був слабенький, того викидали з вагона ще живим. Була пічурка, люди щось собі на ній гріли, з вагона випускали лише по воду і по дрова. По дорозі бачили, як куриться дим з-під землі – люди жили в землянках. Зупинився ешелон в поселенні Лесопілки Усть-Абакінського району Хакаської автономної області.

Ганна Бабак – першокласниця

Місцеве населення «одягалося, як у нас роми», жило в юртах і їло конину. Поселили людей в бараках, дві-три сім’ї в одній кімнаті, а посередині стояла бочка з трубою, якою опалювали приміщення. Чоловіків зразу відправили на лісоповал. Жінки теж ішли на роботу – обробляти деревину. Тато пані Ганни обморозив ноги, пальці гноїлися, хтось дав валянки. Одягу не було. Жінки всі ходили у штанях. Усі були зажурені.

Але часом приходили естонці з музичними інструментами (вони були теж репресовані) і розраджували їх співами під акордеон. Так і стали ці люди їхніми друзями. Коли дозволили їхати додому, то естонці виїхали всі, а дехто з українців залишався, бо нікуди було їхати.

Сибіряки теж спочатку жаліли депортованих – якось привезли підводами трохи муки, картоплі і роздали під розписку. А потім неприязно говорили: «Ой ви, хохли, чому хочете їхати до себе додому, чим вам тут погано?» І звичаї у них були дивні: тиждень після зарплати не виходили з дому, бо пили. А якщо сподобалася сибіряку дівчина, яка прийшла на танці, могли її викрасти, а потім якийсь викуп давати. Жили без плану. Поживуть трохи, а далі запрягають у вози коней, корова позаду, пожиток складуть на віз і переїжджають в інше місце.

Сім’я Михайлівих пробула в Сибіру 10 років – з 1951 до 1961 року. Була біда, нужда, голод, але життя продовжувалося. Коли поховали бабцю, в листопаді 1952 року народився ще один брат Ганни – Василь.

Між собою виселенці дуже товаришували, за 40 кілометрів їхали, щоб зустрітися одне з одним. І після повернення в Україну продовжували підтримувати зв’язки. В Сибіру сім’я пробула ще рік після звільнення: чекали,  коли Ганна закінчить 10 класів школи.

Жінка згадує, що її мамі часто снився на чужині бузок. У Хакасії його немає, там росте лише богульник. З дому писали, присилали фотографії. Одного разу навіть дідусь прислав на Святвечір посилку з медом та іншими смаколиками. Коли помер Сталін, то дітей змушували показувати жалобу,  буквально ридати в школі.

Діти вчилися за 18 кілометрів від родичів, тож, коли їм бракувало харчів, місцеві давали щось своє, брали на ночівлю, якщо вони додому не могли добратися, хліба давали, гостили чаєм з мати-й-мачухи. Мали милосердя, бо багато з місцевих самі були нащадками тих, кого виселяли ще за царської Росії.

Нужда була велика. Коли мама купувала молоко, то Ганнуся міряла з братом склянки, чи в когось не більше. А ще цукор, грудками рафінований, кололи і їли як смаколики. Жінка згадує, що коли їй вже було 13 років, мама купила їй матеріал на сукню. Але матері запропонували теля за цю матерію, і так дівчинка залишилась без сукні. Місцеві за домашньою худобою і птицею не пильнували, корова взимку стояла у стайні з ледве збитих дошок, вся в інії від морозу, кури жили в сараї, а на зиму їх забирали до хати.

Родина збирала ягоди, гриби, кедрові горіхи (їх можна було продати), а потім доґаздувалися до корови, свині… Потроху почали вибиратися з бараків і поклали хату. Десь у 1955-56 роках Ганна з мамою на роботі складали дрова на самий Великдень. Тоді сіли на обід, помолилися і згадували минуле життя. Тут нізвідки взявся чоловік в штурмовці з рюкзаком і рушницею і звернувся до них: «Хохлушки, чого плачете? Не плачте. Ця скотина вже здохла. – Подув на долоньку легенько і сказав до жінок: – А ця держава отак розпадеться, і ви доживете до цього». І зник так само непомітно, як з’явився.

Коли приїхали з Сибіру в липні 1961 року, родину ніде не прописували. А відповідно, батьків не брали на роботу. Мати пішла в колгосп, а батько почав працювати за документами свого брата. Побудували собі хату. Батькам Ганни Боженька дав довге життя: тато помер у 82 роки, а мама – у 86.

Жили бідно-бідно. Ганна вже навіть дорослою не мала у що вдягнутися. Дівчина не могла вступити в інститут, хоч і добре вчилася (два роки поспіль набирала необхідні бали в медінститут, але її не зараховували на навчання). Довелося йти на роботу, а вчитися заочно. Згодом Ганна вийшла заміж, виховувала дітей. Як каже жінка, «треба було дряпатися по життю».

Дуже сім’я тішилася із незалежності України. Тато Ганни радів, що не загинули даремно люди. А потім, коли побачив зловживання нової влади, то кляв так, що і землі було тяжко. Переживав, що не впорядковані могили тих, хто загинув за Україну.

У 1990-х роках у стареньких пропало все, що було на ощадній книжці, перестали платити пенсію. Вони написали заяви на реабілітацію, їх визнали реабілітованими і виплатили за дві корови, хату та господарку 632 карбованці компенсації.

Сергій АДАМОВИЧ

Джерело: gk-press.if.ua

Нереабілітовані. Доля депортованої жінки: Вивезена до Сибіру у 13 років
09/07/2020
Нереабілітовані: Довга дорога від дому
13/06/2020
Непоховані герої
19/05/2020
Нереабілітовані: Від переслідувань до відомого вченого
16/04/2020
Нереабілітовані: Спогади про втрачену Криницю і життя на «рідній чужині»
08/04/2020
Родина, яку росіяни періодично вивозили на Сибір
19/02/2020
АРХІВ ПОДІЙ
<
Січень 2021
  • Січень 2021
  • Грудень 2020
  • Листопад 2020
  • Жовтень 2020
  • Вересень 2020
  • Серпень 2020
  • Липень 2020
  • Червень 2020
  • Травень 2020
  • Квітень 2020
  • Березень 2020
  • Лютий 2020
  • Січень 2020
  • Листопад 2019
  • Жовтень 2019
  • Вересень 2019
  • Серпень 2019
  • Липень 2019
  • Червень 2019
  • Травень 2019
  • Квітень 2019
  • Березень 2019
  • Лютий 2019
  • Січень 2019
  • Грудень 2018
  • Листопад 2018
  • Жовтень 2018
  • Вересень 2018
  • Серпень 2018
  • Липень 2018
  • Червень 2018
  • Травень 2018
  • Квітень 2018
  • Березень 2018
  • Лютий 2018
  • Січень 2018
  • Грудень 2017
  • Листопад 2017
  • Жовтень 2017
  • Вересень 2017
  • Серпень 2017
  • Липень 2017
  • Червень 2017
  • Травень 2017
  • Квітень 2017
  • Березень 2017
  • Лютий 2017
  • Січень 2017
  • Грудень 2016
  • Листопад 2016
  • Жовтень 2016
  • Вересень 2016
  • Серпень 2016
  • Липень 2016
  • Червень 2016
  • Травень 2016
  • Квітень 2016
  • Березень 2016
  • Лютий 2016
  • Січень 2016
  • Грудень 2015
  • Листопад 2015
  • Жовтень 2015
  • Вересень 2015
  • Серпень 2015
▼
>
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     
       
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
242526272829 
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
       
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     
       
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728   
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
       
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728    
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728     
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
29      
       
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
ВІДЕОРЕПОРТАЖІ

csc

НАШІ ПРОЕКТИ
  • Велика війна: поховання та історична пам’ять
    14/06/2018
  • Проект «Назустріч письменнику»
    21/12/2016
  • Учасницьке бюджетування як шлях до розподілу бюджетних коштів громадянами
    09/11/2015
  • «Ні» – незаконній забудові міського озера
    29/08/2015
  • Круглі столи
    25/08/2015
  • Нереабілітована пам’ять
    21/08/2015
ПАРТНЕРИ

csc

polukrnet

lileanv

© 2015, ГО "Поступовий гурт франківців"