Науковці Івано-Франківщини збираються звернутися до Президента України П.Порошенка та Голови Верховної Ради України А. Парубія з відкритим листом-зверненням, в якому виступають на захист збережених фундаментів Успенського собору – одної з найвидатніших пам’яток княжого Галича, що є пам’яткою археології та знаходиться в археологічній охоронній зоні Національного заповідника «Давній Галич».
На думку науковців заявлена благодійною організацією “Міжнародний благодійний фонд відновлення Галицького Успенського собору” ідея відродження давнього Галича вітається, але запропонований підхід та методи її реалізації є невідповідними, науково не обґрунтованими. Ученими засуджується оголошений фондом архітектурний конкурс, оскільки такі дії знаходяться поза межами українського (Закон про охорону культурної спадщини) та міжнародного (Міжнародні хартії з охорони й реставрації нерухомих пам’яток і визначних місць – Афінська хартія (1931 р.), Венеційська (1967р.), Ризька(2000р.)) пам’яткоохоронного законодавства.
В ситуації, що склалась, наголошується в зверненні, необхідно керуватись чинним законодавством, апробованими науковими методами, досвідом проведення заходів з відновлення втраченої спадщини. Науково обґрунтованим, виконаним на відповідному фаховому рівні є приклад відтворення таких знакових для української історії об’єктів, як Михайлівський Золотоверхий собор в Києві та Успенський собор Києво-Печерської Лаври. Підставою для реалізації цих проектів була наявність архівних фіксаційних креслень (планів, фасадів), фотофіксацій, іконографічних матеріалів, що відповідає пам’яткоохоронному законодавству, державним будівельним нормам та реставраційній методиці.
Учені зазначають, що виконані до тепер наукові дослідження, дотичні до історико-архітектурного розвитку Успенського собору XII ст. у с. Крилосі, не є достатніми для проведення реставраційних робіт на пам’ятці згідно з українським пам’яткоохоронним законодавством. Стосовно Успенського собору в с. Крилосі відсутні як першоджерельні, так і фіксаційні матеріали, які могли б стати підґрунтям для відтворення сакральної споруди ХІІ ст., а всі відомі теоретичні реконструкції архітекторів, археологів, істориків не можуть бути підставою для відновлення собору.
Підписанти звернення пропонують ідею відродження Княжого Галича спрямувати в напрямі створення комплексного середовищного музею зі збереженням архітектурно-архелогічних об’єктів як музейних експонатів на місцях їх створення.
Серед підписантів звернення на даний момент є відомі на Прикарпатті науковці: д.ю.н., проф. О.А.Вівчаренко, д.і.н., проф. Волощук М.М., д.ф.н, проф. Гоян І.М, д.пол. н., проф. Дерев’янко С.М., проф., д.психол. н. Заграй Л.Д., д.і.н., проф. Комар В.Л., д.ю.н., проф. Кобецька Н,Р., професор кафедри архітектурного проектування, кандидат архітектури Лукомська З.В., д.і.н., проф. Райківський І.Я, д.ю.н., проф. Фріс П.Л., д.біол. н. Ю.І.Червневий та інші.