У книзі професора Івана Монолатія «Діри пам’яті» описані яскраві сторінки історії Івано-Франківська і його дослідників. Книга написана вишуканою мовою, в модерному західному стилі, що робить процес читання легким і сприйнятливим для різних верств населення. Чого варто лише порівняння Станиславова з кораблем задоволень з українською командою, австрійськими/польськими керманичами і єврейськими пасажирами на облавку.
І.Монолатій говорить про історію міста ще з часів Київської Русі, і, що важливо, не вдається до поширеної сьогодні міфологізації польського внеску в розвиток Івано-Франківська, а відзначає, що українську громаду після надання місту Магдебурзького права було відсунуто на маргінес політичного й економічного життя.
Аналізуючи етнокультурну і етнополітичну ситуацію в Станиславові, автор робить висновок про існування паралельних світів між націями в місті. Дослідник відзначає різні сторони міського життя від давньої архітектури до одягу міщан. Ми дізнаємося про кінотеатри, фотографічні спілки і навіть видання поштівок з видами Станиславова.
У книзі ми прочитаємо про міську ратушу як згадку про Європу, фортецю як вартового історії, пам’ятники полісу, а також І.Монолатій аналізує праці істориків міста: пропольську позицію С.Баронча, галицько-руський дух Бенедикта Площанського, історію австрійського Станиславова у викладі Алоїзія Шарловського, моноетнічну польську історію Каміля Баранського і Станіслава Гайковського, спогади українців Володимира Макара та Юрія Мозіля, щоденник з гетто Юлія Фоермана.
Згадує в своїй праці І.Монолатій також про великого німця міста Теодора Цеклера, про архітектурний спадок СРСР та міжнародне бієнале «Імпреза», що відбувалося в Івано-Франківську.
Праця І.Монолатія є тим більше важлива, бо на сьогодні в історіографії немає роботи, що розкривала б історію життя національних меншин в Івано-Франківську, до того ж професор особливу увагу приділяє «втраченим світам» вірмен і євреїв міста.