Кореспондентка Бліц-Інфо разом із фахівцями вирушила на місце поховання, яке знаходиться глибоко в лісі.
Голова Семишівської сільради Микола Рошко каже, що один із австрійських цвинтарів не зафіксований на карті села, але місцеві жителі знають його місцезнаходження.
На тому місці команда істориків виявила чотири ряди могил, в яких поховані приблизно 50 вояків. Крім того, є три подвійні могили та дві братські. До слова, на польській карті 30-их років це поховання позначено.
Депутат облради, керівник ГО “Поступовий гурт франківців” Сергій Адамович припускає, що австрійські солдати, які жили в ближніх окопах поховані саме тут.
На цвинтарі працівники КП “Пам’ять” знайшли дві таблички та хрест, проте вияснити, що там написано не вдалось.
“Напис на табличці не витесаний, скоріш за все зроблений на емалі. В лабораторії можна зняти іржу з табличок і тоді, можливо, проявиться рельєфність. А от з хрестом проблема, проглядаються написи, але поки не зрозуміло нічого“,- пояснює директор КП “Пам’яті” Василь Тимків.
Пройшовши кілька метрів вверх попри дорогу фахівці побачили три дерев’яні хрести. Тимків стверджує, що вони нові і їх поставили селяни, адже так заведено у православних. Тут розташоване друге поховання австрійців. Загалом, в 2-ох рядах 17 могил.
“На першому цвинтарі, у зв’язку з тим, що ми віднайшли металічний шип каски німців, можна припустити, що тут була німецька військова частина. На другому – вірогідно поховані австрійці“,- підсумовує Адамович.
Продовженням експедиції стало третє поховання Першої світової війни. Прямо посеред села, на пагорбі розташовані кілька братських могил, однак, через рослинність, їх не одразу помітиш. Судячи по території, поховано тут дуже багато людей.
Місцева жителька пані Любов розповідає, що колись на цьому цвинтарі стояв хрест.
“Раніше на цій території був хрест, але надписів ніяких не було. З розповідей бабусі знаю, що солдатів звозили біля хат, а потім хоронили, але кого – невідомо. Також кажуть, що тут поховані і генерали“,- пригадує жителька.
Пані Любов додає, що селяни часто обробляють цю ділянку, а в дитинстві – це було улюблене місце для забавок.
“Пам’ятаю, як у дитинстві гралась з друзями у війну на цьому місці. Стояла така висока береза і ми шишками кидались один в одного. Зараз постійно косимо та сапаємо це місце, щоб зберегти пам’ять про людей“,- ділиться жінка.
Фахівці не дійшли до одностайної думки, хто саме похований у цих могилах: австрійці чи російські бійці.
“Кожному яму викопати важко, може тому бійців ховали в братські могили. Описали хто де похований, поставили таблички та хрести “,- обмірковують історики.
Крім цих цвинтарів у селі є ще два. Для того, щоб дослідити їх потрібна ще експедиція, можливо, навіть не одна.
