29 грудня 2015 р. після представлення проекту Кодексу честі заступником декана філософського факультету, доцентом кафедри філософії та соціології Дойчиком М.В. на Конференції трудового колективу одноголосно було прийнято постанову про затвердження Кодексу честі ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» та наголошено на неухильному його виконанні усіма особами, що навчаються і працюють в університеті.
Це рішення має на меті сприяти впровадженню та дотриманню стандартів академічної чесності в ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», які, в свою чергу, дозволять забезпечити активну та повноцінну академічну діяльність університетської громади.
Отже, що таке академічна чесність? Академічна чесність в навчальному закладі є суттєвою противагою процесам монетизації освіти, оскільки призначена служити збереженню та популяризації справжніх цінностей у світі мінливих інтересів. Роль університету у вихованні поваги до закону і віри у власні можливості є визначальною. Саме тут зростає нове покоління еліти, яка через декілька років буде приймати основні рішення. Досвід академічної нечесності, який іноді можуть отримати студенти в університетах, – це тренування на подальше порушення законів. І навпаки, академічна чесність веде до зміцнення основ демократичного університету, що дає якісні знання, і є свого роду міні-суспільством відкритого типу, що суттєво впливає на макро-світ, суспільство.
Система освіти є одним з найбільш важливих чинників зміни свідомості сучасної людини. З огляду на це, від світоглядного змісту та якості освіти залежить те, яким чином будуть формуватися суспільні відносини, на яких цінностях, принципах, ідеях. Саме це визначає актуальність академічної чесності.
Академічна чесність має своєю метою не тільки виховати нетерпимість до плагіату, списування, шахрайства, зловживань та інших видів академічної нечесності, але й навчити чесно та відповідально працювати з інформацією, сумлінно виконувати свою роботу.
Культивування у молодої людини поваги до інтелектуальної власності, до авторських прав є важливою гуманітарною складовою здійснення успішних реформ, вмотивованого та ефективного їх проведення в сучасному українському суспільстві. Поступ та розквіт західних демократій зумовлений саме беззаперечним визнанням права приватної власності, зокрема, інтелектуальної.
У всьому цивілізованому світі академічна чесність і ставлення до неї у вузі є важливим маркером для фінансових донорів і грантодавців. Це неодмінно питання ділової репутації, від цього залежить перспектива їх подальшої співпраці з навчальним закладом.
В академічному світі давно вже прийшли до висновку: загальний розвиток важливіший за вузькопрофільний академічний, оскільки дозволяє сформувати у стінах вузу не просто фахівця, а соціально активного і відповідального громадянина, лідера, який може бути корисним як для суспільства, так і для своєї альма-матер. Це основна мета академічної чесності.
Варто також наголосити: від неухильного та послідовного дотримання академічної чесності у навчальному закладі буде залежати і те, чи стане він для своїх випускників рідним, чи будуть вони пишатися своїм навчанням у ньому.
З огляду на те, що недотримання академічної чесності в навчальному процесі, незважаючи на можливі покарання, вважається нормальним серед більшості опитаних молодих людей, запровадження її засад потребує принципово нового підходу. Практика покарання не виправдовує себе, оскільки має характер лише зовнішнього впливу на студента, в той час як необхідною постає саме внутрішня мотивація молодої людини дотримуватися принципів академічної чесності не тільки в стінах вузу, але й за його межами. Актуальним і прогресивним у цьому плані є підхід, запропонований багатьма американськими університетами, котрі вбачають ефективне запровадження принципів академічної чесності саме у вихованні фундаментальних цінностей, а саме, чесності, довіри, справедливості, поваги і відповідальності. Такий підхід закладає базу гідної поведінки студентів і після закінчення вузу, поза межами навчального закладу.
Подолання академічної нечесності перш за все потребує апеляції до гідності людини, до її самоповаги та поваги до інших. Досвід переконує: чим вищий рівень взаємоповаги, чесності та довіри одне до одного у спільноті, тим вищий рівень її соціально-економічного поступу. І навпаки, нівеляція гідності людини завжди породжує порушення цінностей і поведінки, призводить до ослаблення та деморалізації колективу, суспільства. Людині чесній і законослухняній академічна чесність ніяким чином зашкодити не може, і, до речі, саме такі люди це нововведення сприймають спокійно і зацікавлено, намагаючись краще зрозуміти співзвучні своєму серцю і професійному покликанню нові світоглядні та інституційні моменти. Поступово все більше людей освіти переконуються, що зміни свідомості – це те, що в наших силах, і позитивні зрушення в країні слід починати з себе, з власного робочого місця і ставлення до виконання своїх обов`язків.
Для того, щоб успішно залучати нові принципи виховання необхідно також мати мужність і відвагу протистояти тиску і спротиву тих, хто вважає запровадження академічної чесності абстрактною примхою чи модною тенденцією. «Знати, як правильно, але не діяти так – є свідченням відсутності сміливості» (Конфуцій). Студент повинен бути вмотивованим обирати складніший, але чесний шлях опрацювання інформації і пошуку нових знань.
В умовах розвитку сучасного суспільства саме молоді люди сповнені ентузіазму і волі, виявляють спроможність плисти проти течії, йти проти системи. Саме цю позитивну життєствердну енергію молодої людини умілий педагог має направити на саморозвиток, на утвердження власної гідності. За цих умов, необхідним є виховання відповідальності за кожне слово і вчинок. Вмотивована можливістю жити гідно, працювати в сфері, котра відповідає її здібностям і нахилам, і бути при цьому забезпеченою матеріально, молода людина буде повністю віддавати себе навчанню, щоб здобути бажану освіту і професію, щоб отримати перспективи особистісного і кар’єрного розвитку. У цьому випадку будь-які відхилення від принципів академічної чесності, такі як списування, плагіат тощо, стають беззмістовними. Серйозне навчання вимагає серйозних зусиль і включає навчання на своїх невдачах. Можна підробити видимість знань, але їх брак рано чи пізно стане явним, коли ці знання знадобляться. Хоча, зрозуміло і те, що така внутрішня мотивація дає найкращий результат тільки тоді, коли поєднується з відповідним суспільним запитом на чесного і сумлінного працівника.
Утвердження принципів академічної чесності є доволі непростим діалектичним процесом. Однак, вища освіта тільки виграє у разі впровадження і дотримання її стандартів, котрі забезпечують активну та повноцінну академічну діяльність, готують студентів до гідного та відповідального громадянського життя.
Публічне прийняття Кодексу честі ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» є прикладом позитивної зміни суспільної свідомості та важливим кроком системного впровадження високих стандартів навчальної та дослідницької діяльності у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника.