Пережити бомбардування драмтеатру: як маріупольці облаштовуються на Івано-Франківщині (відео)

Небачені звірства російських окупантів. Відчути їх на собі сповна довелося подружжю маріупольців – Олександру Анатолійовичу та його дружині Вірі. Він – на милицях, вона – на ходунках: опинилися самі в блокадному місті. Пенсіонери пережили бомбардування драмтеатру, майже два місяці холодного підвалу школи, російський фільтраційний концтабір та заслання на так звану ДНР. Аби вирватися з окупації,…

Донецьк – Гостомель – Франківськ: ті, яких прирекли жити без дому

Надія Заславська прожила майже 30 років у Донецьку. Втім у 2014 році змушена була покинути рідний дім. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну пані Надія зустріла на Київщині, звідки разом із сім’єю переїхала до Івано-Франківська, де мешкає дотепер. На блокпосту впізнала місцевих наркоманів “Все почалося ще до травня 2014 року – з Майдану, – розповідає жінка.…

Документування воєнних злочинів. «Ця тиша страшна…», або Як ми вибиралися з оточеного Маріуполя на випадковому авто

Як ми повідомляли, у Навчально-науковому юридичному інституті Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника працює Центр документування та дослідження воєнних злочинів. Його організували ПНУ та громадська організація «Поступовий гурт франківців» у рамках проєктів «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», які впроваджує ІСАР (Ініціативний центр сприяння активності та розвитку громадського почину) «Єднання» за фінансової підтримки Європейського Союзу…

Нереабілітовані. Доля депортованої жінки: Вивезена до Сибіру у 13 років

У 1944 році під час відступу німецької армії було спалено майже всі хати в селі Черемхів Коломийського району, де 18 червня 1937 року народилася Олена Петрівна Струтинська (в дівоцтві – Сачко). Після цього її родина переїхала в село Лісна Слобідка. Через рік помер батько Олени, а в повоєнні роки її родина стала жертвою радянських репресій.…

Нереабілітовані: Довга дорога від дому

Щоб зламати опір радянській владі, який тривав наприкінці 1940-х років на Західній Україні, комуністичний режим ініціював масові виселення людей. 4 жовтня 1948 року Рада міністрів СРСР ухвалила постанову №5728-1524, яка давала право органам МВС-МДБ у відповідь на «скоєні бандитами диверсійно-терористичні акти» виселяти на спецпоселення родини «бандитів, націоналістів та бандпособників із західних областей України». Меморіал на…

На чужині снився бузок

Сім’ю Ганни Михайлівни Бабак (Михайлів), яка народилася 28 січня 1944 року в с. Підлужжя Тисменицького району, вивезли на Сибір, бо дідусь не хотів вступати до колгоспу, казав: «Ще подивимося». Уся родина, в якій, крім батьків Ганни, були ще дідусь з бабусею і молодший брат Михайло (1948 р.н), потрапила в останній вивіз 18 жовтня 1950 року.…

Непоховані герої

Прикарпатці розшукують місце поховання батьків, які стали жертвами репресій та злочинів радянських “визволителів” Жахливу смерть прийняв від радянських “визволителів” батько уродженки села Угорники біля Івано-Франківська, 84-річної Тетяни Миколаївни Попадинець (Антонів). 30 березня 1948 року “чекісти” обклали його тіло гранатами і  розірвали на куски. Донька досі не знає, де його поховано. І це при тому, що…

Нереабілітовані: Від переслідувань до відомого вченого

Лев Савович Мончак встиг добре відчути «братні слов’янські обійми» поляків. Народився він 23 лютого 1935 р. у гмінному селі Лабова у повіті Новий Сонч. Лабова розкинулась обабіч дороги на мальовничих берегах річки Камениці, про яку дітей питали: «Де є камениця (цегляний будинок) без даху?» – Та це наша річка», – відповідали діти (хто знав). Село…

Нереабілітовані: Спогади про втрачену Криницю і життя на «рідній чужині»

Криницький Степан Семенович[1] народився дев’ятою дитиною в лемківській родині в давньому українському курортному містечку Криниця (українській Швейцарії) 15.01. 1936 р.[2]. В містечку відпочивали люди з усієї Європи, в часі війни збиралася українська інтелігенція, яка втікала від СРСР. Українці були землеробами, а земля на горбах кам’яниста, орати було трудно. Каміння викидав плуг, а діти його збирали на…

Родина, яку росіяни періодично вивозили на Сибір

Олександра Рибак (у дівоцтві – Стасюк)  народилася 4 липня 1940 року в місті Станиславові (тепер – Івано-Франківськ), де її батько Микола Стасюк мав три шевських ательє. Своєю працею він доробився до гарного будинку на вулиці Матейка, в якому було 12 кімнат і 6 кухонь. Зрештою, сім’я була великою: окрім Лесі, було ще троє дітей, народжених…

Нереабілітовані: Вона пережила сибірське заслання

Два роки сім’я Марії однією родиною жила в одній кімнаті з сім’єю Тягнибока Важко склалася доля Марії Петрівни Амброзяк, яка народилася 27 січня 1936 року в селі Почепи Золочівського району Львівської області. Село було повстанським, у ньому до 1950 року не було створено колгоспу. Вуйко Марії був в УПА, тож у їхньому обійсті часто проводили…

У міліції та «яструбках»: Маловідомі сторінки історії українсько-польського протистояння

Польсько-українська війна 1938-1947 років була зумовлена тим, що українці виступали за створення Української держави разом з західноукраїнськими теренами, а поляки прагнули відновлення Польщі в кордонах вересня 1939 року. На Прикарпатті це протистояння призвело до значних людських і матеріальних втрат. Прихід радянської влади в 1944 році польське підпілля спочатку намагалося використати для придушення українського визвольного руху…

Історія однієї родини: один брат був в УПА, інший – у Червоній армії, а сім’ю вивезли в Сибір

Друга світова війна ще на закінчилася, а радянська карально-репресивна система вже розгортала маховик депортацій українців із Західної України. 26 березня 1945 року керівництво НКВС Станіславської області повідомило в службовій записці голову Станіславської обласної ради депутатів трудящих Р.Рясіченка, що в квітні цього ж року відбудеться «виселення бандитських сімей» і для збору депортованих в містах Станіславі, Коломиї,…

Нереабілітовані: Молочні диверсії УПА

З другої половини 1944 р. через вступ Червоної армії в Західну Україну членство ОУН-УПА втратило можливість запроваджувати власну економічну політику і перейшло від конструктивної роботи з побудови власної економічної системи до деструктивної роботи зі знищення ворожої. На цьому етапі на перше місце виступила антиколгоспна боротьба та ліквідація активістів радянського режиму. Одним із принципових питань, винесених…

Нереабілітовані: Шлях від музиканта до ветерана ОУН і зрадника

Під час національно-визвольної боротьби ОУН-УПА не всі повстанці мали силу витримати випробування долі, морально не зламатися і залишитися зразком для наслідування для інших борців. Ми не маємо права їх звинувачувати, бо не знаємо, як самі вчинили б у таких обставинах. Але їхні долі – це також частина мозаїчної картини суспільно-політичної ситуації на Прикарпатті в 40-50-х…

Мертвого дідуся викинули в сніг…

Анастасія Федорівна Арламовська (дівоче прізвище – Плугатор) народилася 12 червня 1935 р. у с. Вільшаниця Тисменицького району. Настину родину, що складалася з батьків, дідуся з бабусею та трьох дітей (ще була сестра-першокласниця і трирічний братик), у 1950 р. виселили як куркулів, «за багатство»[1]. Плугаторів і ще 17 родин з села спочатку спровадили до Тисмениці, а…

Сняться мертві діти у вагоні…

Олександра Павлівна Дауніс (Реміцька) народилася 15 вересня 1936 року в с. Волосів Надвірнянського району. Сім’я складалася з батьків і п’яти сестер, найстаршій з яких було 15, а наймолодшій – рік. Ще був брат, засуджений на 10 років за допомогу УПА. За те сім’ю і вислали в листопаді 1945-го. Тут залишилася лише заміжня сестра Олександри, яка…

Бій біля церкви

Захоплення Польщею в результаті польсько-української війни 1918-1919 рр. західноукраїнських земель, дискримінаційні та полонізаційні заходи проти українців у Польській державі в міжвоєнний період, пацифікація 1930 р., брутальне знищення українських церков на Холмщині в 1938 р. підготували ґрунт для опору українців агресивній польській імперській політиці. У період перебування українців і поляків під радянськими та нацистськими окупантами українці…

Хлопець із Новиці на німецькому мінному тральщику і в ОУН

Уродженець села Новиця Калуського району Ілля Григорович Романів, 1925 р.н., напевно, ніколи не зміг би передбачити, які круті розвороти життєвого шляху подарує йому Бог. Походив Романів з селян-середняків, отримав професію слюсаря. В листопаді 1941 р. Ілля добровільно їде на роботу до Німеччини, де працює спочатку в м. Штеттін на цукровому заводі, а потім на суднобудівному…

Калуський «Список Шиндлера». Епізоди 5-8

Епізод 5. «Закриття «єврейського питання» в поселенні Уґерсталь». Як згадував Жовнір, у кінці літа 1943 р. гестапівець Мауер Віллі [1] (відзначався антисемітизмом ще до війни) сказав кріповцю, що той має поїхати з ним і подивитися «цікавий концерт». Далі всі карателі заїхали у німецьку протестантську колонію у с. Уґартсталь, яка була перетворена за совітів в радгосп «Угерсталь» (нині…

Калуський «Список Шиндлера». Епізоди 2-4

Епізод 2. «Вбивства та інші злодіяння» Вже з приходом угорців після відступу Червоної армії у 1941 р. стало зрозуміло, що очікує євреїв. У липні 1941 р. влада опинилася у руках німців, які в серпні зібрали більше 300 євреїв міста, катували їх у школі, а потім голих замордували у лісі «Березина» біля с. Пійло. Їм сказали…

Калуський «Список Шиндлера». Епізод 1

Заздалегідь зауважмо, що історія стосується знищення людей нацистами різними способами в м. Калуші під час Другої світової війни. Мимоволі в ході опрацювання матеріалів кримінальної справи, де описані страхітливі злочини нацистів та їх поплічників, виникали аналогії з відомим фільмом про Голокост режисера Стівена Спілберга «Список Шиндлера». Але це і наша окрема історія, бо, як влучно написав…

Нереабілітовані: червоноармієць, що потрапив у боївку УПА через шинель

Різними шляхами потрапляли в УПА українці, які служили в Червоній армії. Оригінальною в цьому контексті виявилася доля Лук’янченка Олексія Тимофійовича, 1925 р.н., уродженця с. Добрянка Долинського району (нині, імовірно, Вільшанського району) Кіровоградської області. Арештували Олексія Лук’янченка 19 грудня 1946 р. як дезертира Червоної армії, що переховувався в селах Яблунівського району. До того червоноармієць був затриманий…

Вдень комсомолець і вчитель, а вночі бойовик ОУН

Під час протистояння радянської карально-репресивної системи із рухом опору ОУН-УПА українці часто змушені були вести подвійне життя. Офіційно вони були лояльними слугами правлячого режиму (партійними та комсомольськими активістами, вчителями і т.д.), а фактично здійснювали дії на підрив совітської влади. Таку місію виконували, до прикладу, Горбулевич Броніслав Францович, 1929 р.н., уродженець с. Вербівці Городенківського району, житель…

Нереабілітовані: Терниста дорога

З життя однієї з родин Угринова – родини Вівчаренків Навесні 1947 р. родина Вівчаренків з Угринова прихистила сім’ю з голодуючої Бессарабії – Марію Савкоч з дітьми: чотирнадцятирічним Федором і дванадцятирічною Вірою. Їм дали невеличку кімнатку, а біженці із вдячності допомагали по господарству й одночасно робили собі деякі запаси з врожаю. Пізньої осені Савкочі повернулися додому,…

Повстанці з села Княже

Через опір радянській владі репресивна система в 40-50-х рр. ХХ ст. масово карала українців навіть за незначне сприяння повстанцям. Так, у с. Княже Снятинського району, за даними Ярослава Романюка, боївка ОУН діяла до осені 1951 р. Лише у 1946 р. у селі на нелегальному становищі перебувало 22 мешканці, по одній кримінальній справі проходило аж 15…

Презентація книги “Нереабілітована пам’ять”

Сьогодні, 1 лютого в Івано-Франківській обласній універсальній бібліотеці ім. І. Франка презентували книгу «Нереабілітована пам’ять». Упорядник книги, історик Сергій Адамович каже, що в основу книги лягли сотні сторінок кримінальних справ Галузевого державного архіву Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, які донедавна були недоступні і невідомі широкому загалу, інформує кореспондент Бліц-Інфо. «У ній зібрані історії…

Сексот – злодюжка

7 червня 1947 р. в місті Станіславі була засуджена до двох років ув’язнення за статтею 170 параграф «в» через квартирні крадіжки Дора Іванівна Петрова, яка працювала негласним співробітником Управління МДБ в Станіславській області протягом 5 місяців. З касаційної скарги засудженої слідувало, що Петрова заледве не ідеальна «радянська людина»: «брала активну участь на фронтах Вітчизняної війни,…

«Я вже нічого не боюся, я вдома…»

Життя дівчинки Слави, яка народилася в 1931 р. у селі Дубовиця Калуського району, було щасливим до 10 лютого 1940 р (1) . Сім’я Штогринів, куди входила, крім тата і мами, ще сестричка, була заможною. Дід Слави був на заробітках у США до 1920 р. і повернувся звідти з великими грошима, бо «треба було дітей женити».…

Останній бій окружного проводу ОУН Закарпаття біля Осмолоди

Відповідно до структурного поділу 1944 р. на Закарпатті мав існувати Закарпатський край ОУН. Оскільки в роки окупації угорці в області заарештували фактично весь керівний склад ОУН, то Закарпатський край не мав адміністративного поділу, а складався із мережі невеликих підпільних груп. Навесні 1945 р. у зв’язку з реорганізацією підпілля Закарпатський край ОУН переведений у Закарпатський окружний…

Наддніпрянці та росіяни в сотні «Батурина» на Рогатинщині

Серед бійців Української повстанської армії були вихідці з Наддніпрянської України, в яких під впливом різних обставин розвіялися покручі радянської пропаганди і вони уособлювали в складі повстанців соборність України. Особливо відзначився в боях на Рогатинщині вихідець з Полтавщини курінний УПА Дмитро Карпенко – «Яструб», військовий талант, патріотизм і героїзм якого знайшов відображення навіть у художній літературі.…

Майже покараний на смерть своїми

Людські життя під час боротьби ОУН-УПА з радянським тоталітарним режимом в 40-50-х рр. ХХ ст. переверталися догори дриґом, і їх історії швидше нагадували сюжет детектива з елементами фантастики, аніж реальність. Подібним чином склалася доля Дмитра Миколайовича Гайдаша, 1912 р.н., уродженця с. Серафинці Городенківського району. У травні 1944 р. він призивається в Червону армію. Спочатку Гайдаш…

На двох стільцях: Голова сільради – станичний ОУН

Під час боротьби ОУН-УПА з радянським тоталітарним режимом у 40-50-х рр. ХХ ст. окремі голови сільрад паралельно виконували ще функції станичних ОУН і дезорганізовували радянську владу на місцях. Так, 28 січня 1948 р. вироком Військового трибуналу на 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років і конфіскацією майна був покараний голова сільради…

Кілер з примусу

Вбивство як засіб боротьби з політичними опонентами широко використовувалося радянською карально-репресивною системою. Матеріали кримінальної справи №1175 Галузевого державного архіву СБУ в Івано-Франківській області демонструють механізм, як радянські спецслужби залучали для фізичного знищення керівництва ОУН-УПА арештованих повстанців. Мова піде про Михайла Федоровича Галицького, 1919 р. н., уродженця і мешканця с. Рогиня Гвіздецького району. У травні 1944…

Туризм коштом зарплат

Жила собі Палагея Василівна Курносова, 1924 р.н., уродженка с. Ногатіно Ленінського району Московської області. Дівчина закінчила 9 класів школи, з жовтня 1940 по 5 жовтня 1942 р. працювала машиністкою в сільському відділі міліції, далі служила в Червоній армії аж до демобілізації 25 липня 1945 р. і влаштування на посаду секретаря-машиністки відділу УМДБ Станіславської області. Під…

Старий Лисець та опір радянізації

«Ні рибки гранатами поглушити, ні по селу походити»: з історії руху опору УПА радянській владі в с. Старий Лисець У кінці липня 1944 р. внаслідок наступу 575-го стрілецького полку радянської армії село Старий Лисець Тисменицького району було звільнене від німецько-фашистських загарбників. Але нові окупанти – совіти – відновили довоєнний репресивний режим. Однак мешканці с. Старий Лисець…

Cодомія офіцера МДБ у 1947 р. в м. Станіславі

Під час досліджень матеріалів з Галузевого державного архіву СБУ в Івано-Франківській області довелося натрапити на кримінальну справу Павла Васильовича Созінова, 1914 р.н., уродженця м. Благовещенська Амурської області, який отримав вищу освіту за фахом вчителя математики і фізики. Станом на середину 1947 р. Созінов у званні старшого лейтенанта служив старшим оперуповноваженим 2-го відділення 4 відділу Управління…

Як оунівці оподатковували більшовицьких урядників

В умовах післявоєнного протистояння ОУН-УПА з радянською карально-репресивною системою важливе значення для націоналістів мав контроль над ресурсами задля повноцінного забезпечення загонів УПА. У цій праці повстанці натикалися на опір радянських органів влади, які по селах були репрезентовані сільськими головами та партійно-радянським активом. Подекуди упівцям доводилося застосовувати засоби терору до радянців, а в інших випадках сільські…

Як би вирішили аграрне питання в ОУН?

В Україні з часу відновлення Української незалежності в 1991 р. невирішеним і дискусійним залишається агарне питання (продавати землю чи ні і т.д.). І незважаючи на значну відстань у часі, нам сьогодні у справі вирішення проблем сільського господарства можуть прислужитися теоретичні засади і досвід розв’язання проблем на селі ОУН. Відзначимо, що в програмових засадах утвореної в…

Професія «суддя» як підстава для ув’язнення

Зазначимо, що Омелян Давидович мав типову для галицького інтелігента біографію. Він народився в сім’ї священика, в 1910 р. закінчив юридичний факультет Львівського університету, в 1910-1914 рр. працював кандидатом на посаду судді у Львівському апеляційному суді, в 1914-1915 рр. був в м. Радехові завідувачем з розподілу хліба голодуючим. У 1915 р. Омелян Давидович евакуювався в м.…

На Прикарпатті відкопали бідон з архівними документами УПА

Місцеві мешканці села Вікторів Галицького району відкопали бідон з архівними документами. Від довгого зберігання у ґрунті бідон пошкодився, на ньому видніється діра, ймовірно від кулі. Через це знахідка була частково залита водою, тому знайдені документи потребують реставрації. Історики припускають, це архіви УПА. Завідувач відділу реставрації Івано-Франківського краєзнавчого музею Валерій Твердохліб розповідає – пам’ятка цікава, але ситуація…

Пияк з Міністерства державної безпеки у протистоянні з ОУН

Серед працівників радянських карально-репресивних органів, що боролися з націоналістичним підпіллям в Західній Україні, траплялися відверто маргіналізовані соціальні елементи, що своєю діяльністю дискредитували образ «визволителів» та полегшували опір українцям. Так, особливо відзначився оперуповноважений Жаб’євського (нині Верховинського) райвідділу МДБ Геннадій Андрійович Цаплін, 1924 р.н., уродженець села Пігасовка Югосокинського району Молотовської (Пермської) області. Оперуповноважений росіянин отримав семикласну освіту, …

Дивізійники та прихильники УПА в Гуцульському ансамблі

Життя Романа Івановича Сенишина нагадує історію із захопливого художнього роману. Почнемо з того, що в метричній книзі було записано, що Сенишин народився в 1914 р., а насправді він народився 13 серпня 1912 р. у м. Львові. У 1931 р. Роман закінчив Львівську торгову школу, але чомусь влаштовується на роботу помічником стоматолога Володимира Бабія, де він…

Долі прикарпатських «дивізійників» крізь призму боротьби за самостійну Україну

У Головному державному архіві СБУ в Івано-Франківській області зберігається ціла гора кримінальних справ на людей, які притягувалися до відповідальності у зв’язку зі службою в дивізії СС «Галичина». Аналіз їх доль дозволяє визначити мотиваційні чинники тих, хто йшов у військову формацію, яка мала б стати засновком Української армії. Один із військових очільників дивізії, полковник Євген Побігущий-Рен…

У горнилі визвольного змагу

Орест Дичковський: Україна стала самостійною. Для мене другої реабілітації не потрібно Україна лише під кінець життя почала дякувати цій людині за невтомну працю на державну справу. У 1999 р. його було нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни», а у 2005 р. — орденом «За заслуги» III ступеня. Помер Орест-Методій Дичковський 18 червня 2009 р. Однак живою є…

Встиг побути у «Червоному хресті», зондеркоманді і послужити дяком…

У час війни люди мімікрували і не завжди проявляли кращі риси своєї сутності. Подібним чином себе показали уродженці с. Велика Кам’янка Коломийського району Йосип Юрійович Масюк, 1923 р.н., та Григорій Васильович Чоланюк, 1923 р.н. Почнемо з того, що Чоланюк у 1940-1941 рр. був головою товариства Червоного Хреста у своєму селі. Однак це не перешкодило йому…

Юридичне протистояння упівців з в’язниці радянському «правосуддю»

Радянська карально-репресивна система зазвичай не надто переймалася дотриманням законності, а особливо під час боротьби з рухом опору ОУН-УПА. Однак упівці намагалися навіть у мурах в’язниць боротися з «совітським устроєм», але вже засобами права. Архівна справа 990 Галузевого державного архіву СБУ в Івано-Франківській області якраз зберігає матеріали боївки СБ УПА з с. Ріпне Рожнятівського району, члени…

Староста для всіх влад

Були такі універсальні сільські керівники, які за усіх влад забезпечували контроль над своїми населеними пунктами, а тому задовольняли усіх. Вони лише змінювали кашкет і досконало виконували вказівки владних органів. До таких належав Василь Палієвич Вовчук, 1899 р.н., уродженець с. Трійця Заболотівського району. З серпня 1942 р. до березня 1944 р. він був старостою в рідному…

Двічі дезертир Червоної армії з Княжолуки

Військові мобілізації, основною метою яких зазвичай є поповнення діючої армії живою силою, у сталінській імперії використовувалися як своєрідна форма помсти українському населенню, що залишилося на окупованій вермахтом території, а також як метод боротьби режиму з повстанським рухом у Західній Україні. 25 січня 1944 р. Й.Сталін підписав спеціальний наказ ДКО «Про мобілізацію радянських громадян у визволених…

Фіаско радянських партизанів на Богородчанщині

Завдяки кримінальній справі Дмитра Івановича Тимчука, 1922 р.н., уродженця с. Манява, який був засуджений до 25 років виправно-трудових таборів, ми дізнаємося про провал операцій радянських спецслужб у Богородчанському районі в 1944 р. Дмитро Тимчук влітку 1943 р. вступив до молодіжної організації українських націоналістів «Юнаки», де здобував націоналістичну освіту, навчався володіти зброєю і проходив стройову підготовку,…