У суботу, 11 травня в Івано-Франківську стартувала міжнародна конференція «Велика війна: у військових негараздах але в єдиному європейському просторі».
Під час конференції презентували напрацювання проекту, який реалізовується за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду такими організаціями, як Polski Zespół Humanitarny, Kállósemjéni Diákokért és Ifjakért Egyesület, Komunitná nadácia Bardejov, Угорський культурно-освітній центр, комунальним підприємством обласної ради «Пам’ять» та ГО “Поступовий гурт франківців”. Проект передбачає збір інформації про військові меморіали, солдатські поховання та загиблих військових на Прикарпатті в час Першої Світової Війни.
Як зазначив організатор конференції, історик Сергій Адамович, у рамках співпраці було створено сайт з мартирологом загиблих та карту військових поховань. А на військових цвинтарях встановлювались інформаційні стенди.
«Проект розрахований на рік та триватиме ще до червня. Втім, опісля сайт продовжить працювати, його передадуть комунальному підприємству обласної ради «Пам’ять». Це вже частинка меморіалізації пам’яті про Першу світову війну. Впорядковуючи ці могили ми дбаємо і про сучасних захисників України», – впенений Сергій Адамович.
Голова Івано-Франківської обласної ради, свободівець Олександр Сич зауважив, що люди у роки Першої світової війни воювали у різних арміях з різних мотивів – хтось був насильно мобілізований, хтось пішов воювати зі світоглядних мотивів, хтось – патріотичних.
«Їх всіх після загибелі об’єднала одна небесна батьківщина. Вони вже між собою не сваряться та не дискутують. Проблема зараз полягає у нас, бракує відчуттів власне норм європейської культури. Потрібно віддати шану кожному, хто загинув, перепоховати, впорядкувати могили», – підкреслив очільник області.
Відтак, Олександр Сич акцентував, що наразі немає проблем для примирення, втім є проблема світоглядна, пропагандистська. Водночас, свободівець не зміг оминути актуального для України питання щодо примирення воїнів Совєтської армії та воїнів УПА.
“До першої українці були мобілізовані без їхньої волі. В другій воювали переважно з ідеологічних мотивів. Але фронтові частини майже не використовувалися для боротьби з УПА. З нею воювали частини НКВД та різні спецпідрозділи. От з ними не може бути примирення. Але натомість немає перепон, аби з повагою один до одного ставилися ті українців, що були мобілізовані до СА і ті, які воювали в УПА. Хіба, окрім одної – намагання адептів “русскава міра” нагнітати ворожнечу між ними й використовувати її для потреб новітньої Московської імперії”, – каже Олександр Сич.
Наразі на території області віднайдено близько 60 поховань. За словами керівника КП «Пам’ять» Василя Тимківа, вони розташовані у Богородчанах, у лісових масивах біля села Гриньків Рожнятівського району, біля села Студінки Калуського району, смт Перегінськ та село Узин Тисменицького району. Також заплановано провести ексгумацію у селі Пороги Богородчанського району.
«Найбільше поховання, а це близько 15 осіб, у селі Стримба Надвірнянського району. Там під час облаштування дороги старші люди згадали, що було поховання та свого часу стояв хрест», – каже Тимків.
Керівник громадської організації «Польська гуманітарна команда» Артур Нємчик розповідає, що у їхній країні місця поховань це не тільки місця пам’яті, а й туристична атракція. За його словами, у польських Карпатах є 200 могил.
«В Україні повинна бути база загиблих. Також потрібна карта, аби знати де хто похований та гроші, аби впорядкувати ці могили», – резюмує Нємчик.
