Поступовці провели тренінг тренінг на тему: «Особливості психологічної адаптації, реабілітації учасників бойових дій. Трудові права і можливості для учасників бойових дій: реалії, потреби, діяльність»
Джерело:gk-press.if.ua
В Івано-Франківську знову проводилися розкопки.
Сьогодні, 29 грудня, у приміщенні редакції газети «Галичина» по вул. Січових Стрільців, 25 завершилися розкопки. Ініціювала розкопки ГО «Поступовий гурт франківців», а долучилися люди, які займаються цим професійно, зокрема, комунальне підприємство обласної ради «Пам’ять». Були люди, які мають техніку і металошукачі.
Депутат обласної ради Сергій Адамович розповідає, що шукали рештки людей, яких колись розстріляли червоноармійці. Але не знайшли – і це добре. Він каже, що це єдине з підвальних приміщень, яке було у плані заштриховане. Ця кімнатка була з дуже вузькими дверима. Тому виникли підозри, що тут могло бути щось «недобре».
«Знаючи, що приміщення ще з 1906 року, і тут була поліція, жандармерія, польські правоохоронні органи, радянські, німецькі, гестапо, і прокуратура, то виникли підозри, що тут може бути щось недобре. Адже були такі практики, що коли в 1941 червоні відступали, то у них не завжди був час вивезти арештованих і вони розстрілювали та кидали тіла у криниці або прикопували у приміщеннях. Відповідно у нас є негативний результат, але це також добре», – запевнює Адамович.
За його словами, з цінного тут знайшли кулю від гвинтівки Мосіна, сигарети 1941 року та кістки, але спеціалісти визначили, що вони тваринного походження. Була також і підозра, що приміщення було заміноване, але вона не підтвердилася.
«Основне, що для нас було дуже не зрозуміло, чому всі приміщення відкриті, а це закрите. Ми зробили там дірку і побачили, що вона засипана землею. Архітектори сказали, що вони не знають такої практики, щоб підвал засипали землею. Тому в нас були підозри, що під землею було щось прикидане, – продовжує Сергій Адамович. – А коли частину приміщення очистили, то побачили ще одну стіну. В ній зробили отвір і побачили, що там каналізаційний колектор. Стелі зверху не було, мабуть, її засипали землею, там була дерев’яна підлога, її просто засипали бетоном. Тому це дуже добре, що ми тут не знайшли нічого поганого. Але ми зняли проблему, бо працівники редакції знали, що тут є підвал, який забитий і заштрихований. А так вже ніякої боязні не буде. Стінку розібрали ще в листопаді, а почали розкопки в суботу, вчора були і нині закінчили».
А директор видавництва «Лілея-НВ» Василь Іваночко розповідає, що йому депутат обласної ради Віталій Костишин сказав, що у цьому підвальному приміщенні є підозріла кімната, яка засипана землею.
«І я, як людина, яка переживає, щоб люди по кістках не ходили, підбив усі структури і почали копати. Віталій Іванович дав своїх людей і ми помаленьку вибрали то все та дійшли до ґрунту. Тоді зрозуміли, що це материк і що далі копати немає змісту, що це нечіпана земля, на якій збудований будинок. Тут поховань ніяких немає. Щойно ми були з Володимиром Гайдарем і радились, що з цим далі робити: чи це замурувати, чи лишити якісь двері. Оскільки є багато тверджень про те, що на території були поховання, то будемо думати, що робити далі. Один з варіантів був, що жертви були тут поховані, а інший – у дворі є криниця і в ній також могли би бути рештки людей. Але визначити точно площу, де була ця криниця, дуже важко. Отже, якщо нам вдасться знайти якийсь старий проект, де вказане це місце, то ми спробуємо це зробити», – повідомив він.
